Як велика шанувальниця Гана я була обурена кількістю виплаканих ним сльоз, ці злі бякі-закаляки ображали мою зіроньку!)) Якщо без жартів, то обожнюю такі лакорни, де душа то стискається, то розтискається. Тут цього вдосталь. Дивитись приємно, бажання вбити Оффа якщо й виникає, то поступово зникає. Єдине що - недодали мені поцілунків між героями, але то таке. Гарна історія, дякую за переклад!
Чудово, одне тільки шкода - швидко скінчилося. Деякі сюжетки здалися скомканими, але то таке, не важливо. Дві чудові пари, вміру і кохання, і трагедії, ні з чим не перебільшили, супер. Хочу ще таке)
Ура! У тайських хлопців є язики і вони вміють ними користуватись!)))
Дуже мила романтична солодка історія, стільки романтики навіть пригладило велику трагедь. Із Иа намалагись зробити "одноногу собачку", але щось не вийшло, бо було зрозуміло, що він не дасть себе більше кривдити, та й Кінг захистить. Гарні хлопці, гарна розповідь. Дякую за переклад.Дещо про медицину тайців, судячи з лакорнів:Кульове поранення, ножове поранення, відмутузили ногами у голову, захлинувся та інше - використовуємо паличку з йодом. Забив колінку - "аааа, я відвезу тебе у лікарню"))))
Скажу чесно, я не очікувала від GMM настільки глибокого продукта. Потім зрозуміла, що в першу чергу я дивилась лакорни 23-24 років від цієї студії, а цей від 21 року, тому роблю висновок, що раніше "трава була зеленіше", а сюжети якіснішими. Це дуже чудова історія яка чіпляє, яка освітлює дійсно важливі питання, яка примушує думати. Тут не вийде просто милуватись на хлопчачі зітхання, ой ні, тут тільки встигаєш спостерігати за подіями та перейматись за героїв. Ну дуже потішило, що все не звелось до банальній історії кохання-зітхання. Офігенські персонажі та актори, що дуже добре грають. Фьорст окрема історія, йому дуже личить такий жанр, тут він виглядає значно доросліше ніж у тому ж Затеменні. Я розумію, що тут він студент, а там школяр, але я про дещо інше - про глибину та про майстерність.Один з кращих лакорнів для мене. Дуже дякую за перевод.
Мені було красиво. Мені було цікаво. Небанальний сюжет, герої змогли викликати співчуття, міфологія не напружувала а навпаки, цікаво було дізнаватись щось новеньке. Жінки не бісили!! )) Дуже сподобалась сцена де Тарн прощається з Пейа перед тим, як виконати обіцянку, дану лікарю. Другорядні герої теж усі класні, з розкритими характерами. Дякую за перевод, я отримала задоволення!
До нашої уваги пропонується лакорн про особистих охоронців - алкашів... Десь далеко у США ридає один Кевін Костнер... Додивлюсь це жахіття та доповню відгук))
п.с.
Ой не козаки тайські бодігарти, не козаки.Що курили сценаристи? А під кінець ще й грибами заїли. Але кажуть, у книзі ще більша жесть була, то може без грибочків ніяк було впоратись
Я дивилась КіннПорш як чоловіки футбол - часто кричала на героїв та голосно коментувала. Яка тут валер'янка, тут тільки що міцніше допоможе додивитись ці емоційні гойдалки.
Люди, хто буде дивиться вперше погугліть, що таке dab-con, Стокгольмський синдром та графічне зображення знущань.Більше нічого не хочу коментувати, я під враженням досі.
Якщо вгамувати емоції - я дуже рада, що прочитавши тут несхвальні коменти не злякалась та подивилась цей лакорн. Хімія між гг аж пре. Все інше буде залежати від кінків та сквіків глядача.
Дякую за переклад
Мпрег не було (а шкода), логіки або здорового грузду теж. Чарлі як бревно, Павел красунчик та профі, тягнув, як міг, але щоб була хімія, грати повинні двоє... Після LITA дивитись на таку відсутність взаємодії було аж боляче. А після стількох сцен зі сльозами Бейба почала перейматись за його подальший психічний стан. Але. Не дивлячись на все вище, таки щось є у цьому лакорні, що притягує та не дає кинути просмотр. Я поки не зрозуміла для себе, що саме. Тому дивіться, люди, та складайте власне враження)п.с. Алан та Джефф сподобались, Алан взагалі найадекватніша людина у той божевільні. А Вейн назавжди у моєму сердечку ❤️
Омегаверс?? Рілі?)) Зазвичай у фанфіках це зазначається у попередженнях, я була не готова)) Цікаво, а MPREG тут теж буде? )) Ох і інтрига.
Я сама собі заздрю, що подивилась цей культовий лакорн вперше. Не буду ні до чого прискибатись, бо він чудовий. Так, подекуди молодших героїв хотілось уїб.. сильно стукнути лопатаю. Так, 14 серія потипоказана людям з цурковим діабетом, бо цукор сігане до стану коми. Але все це такі "але", які зовсім не псують дуууже чудове враження від перегляду.п.с. за коментарі перекладачів окремий респект)Всі ті, хто ще не дивився цей лакорн - тепер я буду заздрити вам!))
Це поки перший лакорн, який дивлюсь з усиллям, дуже намагаючись додивитись до кінця. Бісить майже все, окрім пари Харт/Лі Мінг, бо вони няшечки. Вибачте, але герой Ерта для мене просто огидний - вузьколобий, обмежений, якийсь Буратіно, а ці його зітхання вже перестали бути чимось милим. Прихильність Вена до цього персонажу мені незрозуміла, з чого це велике кохання після однієї пʼяної ночі? Як можна так не поважати себе, як можна бігати за таким типом, як Джим, що він у ньому знайшов взагалі? Ні, ну справді, я ніколи не зрозумію, що може так привабити гарного, молодого, успішного хлопця, у такому підстаркуватому нитику, навіть якщо перший кекс з ним був просто вау - далі ж він починає пізнавати його краще і все - крім кексу там немає за що вчепитись. Кохання зле - покохаєш й цапа - це резюме цього фільму.
Цей лакорн або сподобається, або ні, но без емоцій він точно не залишить. Не шукала тут геніальної акторської гри або суперсюжету, тож дивилась з величезним задоволенням, як влучно написали нижче: "то з винцем, то з валер'янкою")), краще й не скажеш) Після м'яких шкільних лакорнів та романтичних драм, цей добряче труханув моє серденько то до потилиці, то до білизни)) Обов'язково передивлюсь згодом.
Ви що, люди, як вам може не подобатись цей лакорн, у вас що, серця немає?)) Це шутка, але насправді я у захваті, я не дуже балувана та ще небагато дивилась, але ну гарно ж хлопці грають! Понд взагалі тепер мій улюбленець. А які переживання...Я не шукаю у таких фільмах рівня Оскара, я просто насолоджуюсь, та в цьому лакорні я отримала безліч емоцій та задоволення.Та тільки за одні поцілунки можна пробачити всі прогалини у сюжеті. А поцілунки тут, кажу вам, то чистий кайф))
Боже, тільки друга серія, а хлопці вже дзьобаються !) Ну як свято якесь) Не треба було чекати 12 годин))п.с. дуже прошу порекомендувати ресурс типа форуму або щось таке, де можна обговорювати з українською спільнотою улюблені дорами, лакорни, пейрінги та інше. Цей сайт чудовий, казковий, найкращий - дякую його власникам, але мені замало простору для вираження емоцій, та щоб головне - без русні)
Тінну перший приз за геніальну гру ролі "завсилого компа" )))) В деякіх сценах "ерор" просто бігло по чолу)))Моя улюблена сцена - зв'язані у сортирі ))Дуже мило, солодко, аж зуби сводило) І постійні вставки у стилі "Джимі-Джимі, ача-ача" трошки нервували. Але... але все одне мені дуже сподобалось, гарна мила романтика, дуже приємно дивитись, хлопці гарнюні - однозначно рекомендую)Дякую за переклад!п.с. Пройшло два тижні.... Наразі плейліст з цього лакорну нон-стоп грає у моїх навушниках )) Тож слова про нервуючі пісні беру назад та приношу свої вибачення )) Я навіть вже підспівую)))
Я додивилась до кінця та не можу не написати ще один комент. Такую хімію та взаємодію між акторами треба ще пошукати. Монітор аж іскрить від того, як ці двоє грають. Стільки емоцій від перегляду, що не передати словами. У деяких моментах аж дихання зникало. Наскільки я зрозуміла, Нанон вже не грає у БЛ-проєктах, мені дуже від цього боляче, бо він просто топ та талант у цьому. Але як вже сталось.Всім рекомендую цю чудову історію до перегляду та як завжди, дуже дякую за субтитри!
Поцілунок у 5й серії - це поки найкращий, який я бачила у лакорнах. Це так емоційно, реально, з безнадійною надією, це просто хот-хот-хот, це гаряче та сумно одночасно. Ах, мої емоції.. Коли мені погано, я повертаюсь подивитись на цей поцілунок, він як пігулка - гірка, але допомагає))) Нанон дуже гарно грає.
Тільки моє імхо. Серіальним братам не дуже повезло з партнерами( Молодшому дістався самозакоханий Морозко, чиї емоції можна вгадувати тільки по ніздрям. У кожному кадрі він так милується собою, що аж ніяково. Дорослому брату (оо, просто крашшш) більш повезло, але там у нього таке уке-Бембі, застигле при світлі фар, що ховайся) Але! Це тільки моє враження, та все одно я рекомендую подивитися цей лакорн - історія доволі мила, тепла, красива, без стекла. Як завжди, дякую за чудовий переклад!
п.с. плантація тайських чорнобривців викликала скупу сльозу )))
Кращий пейрінг у моєму житті - Даониа та ліжко ))) Стільки страждань йому принесло))))
50 відтінків зітхань Шефа. Це прекрасно )) Я почуваюся удавом, що повзе по склу))