ніколи не пишу коментарі, але тут не можу втриматись. це найкраща дорама з усіх що я бачила, без перебільшень. тут прекрасно все, не доколупатись навіть якщо дуже захочеться. особливий респект за підняття теми ментального здоров'я, як людині, яка сама пройшла терапію і зараз вчиться на психотерапевта, в мене серце тішиться від того, що тут головний герой проходить терапію. хімія між головними героями просто щось, на деяких моментах складалось враження ніби я третя зайва і підглядаю за чужим дуже особистим, інтимним моментом. другорядні персонажі - теж просто скарб, особливо друзі джі хьона і голова клубу. вишенькою на торті для мене стала "the story" конана грея у 8 серії, але це вже дуже комплімент від себе, адже ця пісня є дуже особистою для мене, як тільки почула перші її ноти в кінці епізоду, сльози самі полились. у підсумку - прекрасна дорама, місцями важка, але однозначно варта перегляду. цікаво, чому вона не вважається класикою в цьому жанрі і загалом серед дорам? цілком заслужено мала б бути...