5 найвідоміших міфів та легенд Японії

1. Ідзанаґі та Ідзанамі - історія Японії

Взята з першого сувою, написаного японською мовою, "Кодзікі" ("Записи справ давнини"). Історія Ідзанаґі та Ідзанамі є головними фігурами в легенді про народження Японії. Кодзікі досі є основою і джерелом поклоніння в релігії синтоїзму в цій країні.
Історія створення Японії сягає часів, коли всесвіт перебував у хаосі та періоду народження діти перших богів. Серед них Ідзанаґі та його сестра і дружина Ідзанамі. Їм було доручено впорядкувати світ.

Незабаром вони винайшли ритуал родючості і від союзу двох богів народилося декілька камі (японські божества) і острови, включаючи Японський архіпелаг і деякі головні божества синтоїзму, такі як бог вогню Кагуцучі (або Хомасубі).

Народження останнього також є фундаментальним елементом історії, оскільки Ідзанамі померла від опіків під час пологів і відправилася в царство мертвих. Продовження нагадує міф про Орфея.

Ідзанаґі, засмучений зникненням дружини, вирушає до підземного світу, щоб спробувати повернути її до життя. 

Оскільки під час порятунку Ідзанамі занадто довго не могла вибратися з палацу темряви, Ідзанаґі змайстрував факел з одного із зубців гребінця своєї дружини і проник до палацу. І саме там, при світлі факела, він побачив тіло Ідзанамі, що розкладалося.

Богиня була принижена і послала духів світу мертвих переслідувати його. Ідзанаґі ледве втік від них, і назавжди запечатав шлях, що зв'язував світ мертвих зі світом живих.

Повернувшись на той світ, бог зробив обмивання, щоб загоїти свої рани в річці провінції Хюґа на острові Кюсю. Так, за легендою, утворився ритуал очищення, який і сьогодні використовується в синтоїстських обрядах.

Коли Ідзанаґі вмивав обличчя, на світ з'явилися Аматерасу (її призначили правити рівниною високих небес) та її два брати — бог місяця Цукуйомі та бог землі Сусаноо. Вони були дуже шанованими в Японії.

2. Печера Аматерасу - священне місце в Японії

Аматерасу та її брат Сусаноо були божественними істотами в японській міфології. Коли Сусаноо випадково вбиває ткача жартома, оскільки він був пустотливим богом, Аматерасу ховається через свою провину у цьому. За допомогою магії вона запечатала себе в печері Небесним каменем. Аматерасу була богинею сонця, а без богині сонця світ поринув у темряву. Решта богів скликали збори, і намагалися знайти способи витягнути її з печери. Вони вирішили влаштувати свято і принести подарунки. Для неї виготовили прекрасне дзеркало і намисто. Потім боги викорчували вічнозелене дерево і прикрасили його цим намистом, а дзеркало повісили в його центрі. На сцені танцювала богиня мистецтв Амено-Удзуме. Коли Аматерасу стало цікаво, вона відчинила двері печери, і інший бог витягнув її з печери за зап'ястя, а Небесну Скелю зачинив за нею магічною межею, щоб вона не змогла знову сховатися. Сонце повернулося і знову вийшло у світ. 

Вийшовши зі своєї печери, Аматерасу виганяє Сусаноо з Царства Небесного. Сьогодні печера Аматерасу все ще видніється на Кюсю, на висотах острова.

3. Імператор Дзімму - легендарний перший імператор Японії

Дзімму вважається першим імператором Японії. Його існування не підтверджується істориками. Точне місце сходження імператора на імператорський трон (тобто заснування Японії) обговорювалося протягом століть, поки в 1863 році вчені-націоналісти не заявили, що визначили область в межах Касіхари, як точне місце. У 1872 році уряд Мейдзі оголосив, що 11 лютого 660 року до н.е. є точною датою початку правління Дзімму. Ця дата була визначена як початок японської нації. Цю міфічну дату відзначали як свято Кіґенсецу ("День епохи"). Це національне свято відзначалося з 1872 по 1948 рік.

Все, що відомо про нього - з міфології Кодзікі. 

За синтоїстським віруванням, Дзімму був прямим нащадком богині сонця Аматерасу.  Вона мала сина на ім'я Аме-но Осіхомімі-но Мікото, який своєю чергою мав сина, на ім'я Ніґіні-но Мікото. Аматерасу відправила свого онука Ніґіні на японські острови, де він зустрів і одружився з принцесою Конохана-Сакуя.  Від їхнього союзу народилося троє синів, одним з яких був Хікоходемі-но Мікото (Ямасаті-хіко), який одружився з принцесою Тойотама, дочкою японського морського бога і брата Аматерасу. Від шлюбу Хікохододемі но Мікото та принцеси Тойотама народився один син, якого назвали Хіконагіса Такеугая Фукіаезу но Мікото. Він був покинутий батьками і вихований молодшою сестрою своєї матері, принцесою Тамайорі, на якій згодом одружився. У них було четверо синів, наймолодшим з яких був Дзімму. Від нього простежується родовід усіх минулих і теперішніх імператорів Японії. Складна родинна історія, яка слугує легітимністю того, що Імператор Дзінму є прямою лінією як претендент на престол Хризантеми протягом майже 14 століть!

Імператор мав би отримати три міфічні предмети Аматерасу, які дозволяли йому мати абсолютну владу над Японією: чарівне дзеркало, що дозволяє йому бачити всі острови Тихого океану, меч Кусанагі для перемоги над ворогами та намисто Магатама, що збільшує родючість. Кажуть, що ці три предмети сьогодні заховані в трьох храмах по всій країні, а їхнє точне місцеперебування імператорська сім'я тримала в таємниці протягом багатьох поколінь.

4. Танабата - небесна історія кохання 

Танабата - дуже популярне літнє мацурі в Японії. Традиційно організоване на 7-й день 7-го місяця за місячно-сонячним календарем, "свято зірок" є неодмінною подією для багатьох японців, які прагнуть кохання від романтичних стосунків.

У чому полягає традиція? Вішати свої бажання на бамбуковий пагін, який потім спалюють або кидають у воду, щоб бажання здійснилися.

Спочатку це був китайський фестиваль, який був занесений до Японії в період Хейан (794-1185 рр.), в перші часи Танабата був схожий на День святого Валентина, коли молоді дівчата готували традиційну випічку, яку підносили божествам в надії знайти кохання. 

 

Оріхіме (зірка Веги) - принцеса, дочка бога неба Тентея, яка проводить свій час, шиючи одяг для батька на краю Чумацького Шляху. Оскільки у неї не було нареченого, батько вирішив діяти і влаштував їй зустріч з принцом Хікобоші (зірка Альтаїр).

Вони закохалися і незабаром одружилися. Але захоплені пристрастю, вони починають відмовлятися від своїх зобов'язань на користь свого шлюбу. Ситуація, яка дуже не подобається Богу небес, який тоді вирішив розділити подружжя Чумацьким Шляхом, дозволивши їм бачитися лише на 7-й день 7-го місяця року.

Легенда насправді перегукується з астрономічним явищем - "Літнім трикутником", який з'являється на небі, коли відстань між зірками Вега, Альтаїр і Денед стає меншою. Таким чином, три зірки утворюють рівнобедрений трикутник, і саме це явище мало б надихнути на свято Танабата.

 5. Момотаро, легенда про місцевого героя

Легенда про Момотаро з'являється в період Едо (1603-1868) в місті Окаяма (регіон Чугоку).

Момотаро (дослівно "персиковий хлопчик") - маленький хлопчик, який впав з небес, прибув у персиковому човні, що плавав по річці. Знайдений старою жінкою, яка прала білизну біля струмка, був вихований нею та її чоловіком як своя дитина.

Момотаро росте сильним, але трохи лінивим. Одного разу батьки попросили його сходити за дровами для вогнища. Дитина повертається з цілим деревом, і всі дивуючись силі починають співати дифірамби цьому маленькому хлопчику. Слава про нього поширилась така, що дійшла до вух місцевого володаря, який попросив його піти та поборотися з демонами острова Оніґасіма.

По дорозі на острів Момотаро зустрічає собаку, фазана і мавпу. Разом четверо друзів перемагають демонів і повертаються до батьків Момотаро з золотим подарунком.

Хоча деякі історики вважають, що в основі цієї легенди лежить життя сина імператора Курейя (332 р. до н.е. - 215 р. до н.е.), який був посланий підкорити бунтівну провінцію країни (вороги зображуються у вигляді демонів), Момотаро і сьогодні асоціюється з містом Окаяма і надихає багато творів популярної культури.