найулюбленіша дорама (бл) із усіх існуючих досі...цей арт-хаус не передати словами. дорама повільна і тиха, створючи звук картинками, розповідає історію життя та кохання, яке не мало місця існувати. історія хлопця, що любив малювати та кохав людину, що бачив лише раз. ви не побачите тут сенсу очами - дивитися треба душею. саме ця дорама пробудила у мені тягу до арт-хаусу і саме тут я вперше та востаннє побачила художника замість пустої обкладинки із пензлями. дивлячись на гг, я бачу персонажа, хлопця, який любить малювати більше за власне життя, а не актора зі сценарієм. готова годинами писати оди цьому витвору мистецтва.(якщо ви знайшли цю дораму скучною та повільною - то ви ще не дивилися бл короткометражки! оті, студентські, на 15-20 хвилин, 12 із яких займає тиша...маленькі шедеври, що створюють студенти, вкладаючі в них усю душу. дуже раджу :)
ох, ще б були саби - було б ідеально! А то я надто глухенька - нічіта не чую :((
ох, а де ж звук у серії?