Якось у юнацтві

Усі хлопці про щось мріють. Бажання Чан Бьон Те просте: хоча б один день не бути битим. Однак, здається, така його доля: дівчинка-сусідка, школярі в ігровій, однокласники-забіяки… Від усіх він, бідолаха, свого часу натерпівся. Але наш Бьон Те - не в тімʼячко битий (схоже, туди не попадали) - вивчив замашки кожного розбишаки. Тож, коли його родина переїжджає до іншого міста, Бьон Те переконаний – йому гаплик. 

Учні аграрного коледжу міста Буйо мають власний клопіт: подейкують, до них переводять нового й дуже лихославного учня. Він переміг зграю хлопців з політехнічного коледжу, дав прочухана найсильнішим крутеликам з власного коледжу та навіть отримав пропозицію працювати на гангстерів… Сильний і моторошний Білий тигр Асану скоро мав сісти з ними за одну парту. Як там, казали, його звуть? Чон Ґьон Те? Чан Ґьон Те?

А, Чан Бьон Те!