Сотус (2016)

Дякую за можливість подивитись цей майже історичний лакорн)
Спочатку був треш, потім пішла солодка цукрова вата. Треш мені сподобався більше)) Але взагалі Сотус заслуговує на то визнання, яке він має  - дивитись лего та приємно, історія цікава, не нудна. Ну можна було все втиснути у 12 серій, але най буде. Хлопці грають добре, дивитись було цікаво.
Єдине, що тема "я гей тільки для тебе" мені не подобається, але що маємо 
П.с. Офф продал душу дияволу?)) Він майже не змінився з тих часів))

Після повернення Сінгто в компанію й анонсу нового проєкту Пераї, захотілось передивитись старий добрий сотус. І скільки б раз я його не дивилась, кожен раз - як вперше.  Бо Цей серіал - легенда, серед легенд. (легендарніше напевно буде тільки lovesick). Тут зібрано все, що я так люблю: мінімум розпусти (окрім фразочок Конга :) і його погляду (ну камоон там Артіт таяв як мороженко) і максимум комфорту й теплоти, що могли згенерувати тільки ці дві солодкі булочки. 

Як вперше, відчувається переживання Артіта, його самоідентифікація і проходження всіх стадій від заперечення до прийняття себе як частини лгбтк+ спільноти. Його страх, невпевненість, і викликана на цьом фоні ревність.  Але він оточений друзями, які його розуміють і приймають, і турботливим бойфрендом, який терпляче підтримує й  допомагає йому.  

Звичайно тут не обходиться без драми, сварок і сліз, але їх кохання це витримає. 

Мені серіал сподобався. Сценарій прописаний добре, діалоги зрозумілі, сюжет розвивається плавно, взаємовідносини між головними героями відгукуються в серці.
Можливо, було трохи замало поцілунків (ніби в корейській дорамі), але це, на мій погляд, викликано особливостями сюжету: вже ж мова йде про двох гетеросексуальних хлопців, які мають почуття один до одного. Тому їх любов більш платонічна.

Дякую за працю ❤️ Відгук на обидва сезони.

На початку лакорна така концентрація дідівщини, емоційних гойдалок та абсурдного фізичного навантаження, що я зловила хвилю негативу й роздратування. Більшість проблем і конфліктів просто існують і вирішуються самі собою або взагалі забуваються, як і деякі сюжетні лінії. Персонажі нерозкриті, наприклад, сім'ї в них ніби є, але про них ми будемо знати мінімум (як би не примітка перекладачів, то ми б і не здогадалися, що Атхіт з багатої родини). 

Основна романтична лінія мені сподобалась, Кон дуже тактильний та постійно залицяється до Атхіта, а другий максимально холодний і нетактильний, але між ними є якась хімія й все це відчувається як специфіка їх стосунків + всі ці бонусні історії в другому сезоні дуже милі ////

Якщо ви хочете просто розслабитися й не напружуватися, то рекомендую, ніяких затяжних конфліктів, глибоких сенсів, дивитися легко й серія "з'їдається" за серією. 

6/10

Я не відчула хімії...зупинилася на 8 серії

легендарна легенда

А чи буде спецвипуск у вашому перекладі?Мені дуже сподобався лакорн, цікава історія. Сподіваюся другий сезон не менш класний. Дякую за вашу працю і з нетерпінням чекаю на переклад лакорнів❤️