Адмірал - битва за Мьонрян / Адмірал Ревучі потоки (2014)

Історія найдивовижнішої військової перемоги в історії Кореї, здобутої її шанованим стратегом, адміралом І Сун Сіном, який заманює понад 300 японських кораблів у смертельну пастку, де вони зустрічають свою долю проти лише 13 бойових кораблів. 

Адмірал І Сун Сін має репутацію одного з найвидатніших тактичних геніїв у світовій історії, тому його образ у фільмі "Адмірал: Ревучі потоки" може спочатку дещо здивувати.  

І Сун Сін не має ні впевненості, ні харизми, ні навіть політичної підтримки. Він просто вперто дотримується найбільш стратегічно правильного плану навіть тоді, коли моральний дух військ безнадійно падає. 

Хоча "Адмірал: Ревучі потоки/Битва за Мьонрян" має очевидні атрибути патріотичної історії про один з темних періодів Кореї, режисер Кім Хан Мін мудро вирішує замість цього зосередитися на страху іншими словами на реалізмі, а не бровадах, понтах, романтизації ітд. Фільм настільки зосереджений на неминучій загрозі неминучої загибелі та смерті, що практично втілює жах. Типовим прикладом цього є жахливий ворожий командир Ґуруджіма, який не гребує одягатися у залякувальні традиційні обладунки та використовувати психологічну війну проти корейців. 

Ґуруджіма є захоплюючим контрапунктом до І Сун Сіна, адже там, де І Сун Сін виглядає слабким і позбавленим рис, важливих для великих людей історії, яких ми звикли бачити у фільмах, Ґуруджіма їх просто випромінює. І Ґуруджіма теж не є некомпетентним - просто по ходу фільму стає зрозуміло, що тактичні міркування важливіші в реальних життєвих ситуаціях, аніж бравада. І Сун Сін є абсолютним втіленням гіперкомпетентності, навіть якщо це не приносить йому слави і, здається, зводить його в могилу, просто через те, наскільки старим він виглядає. У багатьох моментах І Сун Сін практично визнає, що у нього немає жодної вагомої причини битися, окрім як за власною інерцією. 

Сцени морських битв тут жорстокі та неймовірні, темп руху кораблів влучно нагнітає страх, посилюючи головну тему фільму - страх. А коли судна починають з'єднуватися, стає зрозуміло, що це жорстока, брудна битва, де навіть нещасні випадковості можуть призвести до жахливих наслідків. 

І Сун Сін завжди дотримується курсу, але найголовніше те, що він завжди перебуває на лінії небезпеки, як би його підлеглі не намагалися захистити його. І Сун Сін стає тут легендою, але не через свою мужність, а радше через небажання піддаватися страху. Фільм мудро визнає, що ця стратегія спрацьовує лише тоді, коли сам І Сун Сін стикається з фізичним і моральним випробовуванням. 

"Адмірал: Ревучі потоки" - дивовижний твір, що створює ідеальний синтез героїчної особистості та кошмарної битви. У фільмі присутній чистий жах, який не можна купити за великий бюджет, хоча фільм знає, як використовувати спецефекти навіть з обмеженим бюджетом.
Фільм має навіть емоційний момент, що пробиває до сліз.
Один з кращих фільмів про морські баталії в історії кіно.

Для цієї історії не пошкодували бюджету, і це дуже помітно – я вкрай рідко бачила такі масштабні батальні сцени (не кажучи вже про морські бої) у азійських фільмах, акторська гра переважно радує око, та і нагород стрічка отримала вдосталь.

Що стрічці дійсно можна закинути (і частенько таки закидають), то це перебір з пафосом і якісь аж надто стереотипно-пласкі образи ворогів.
Але я справді уявлення не маю як про особистість такого масштабу (бо Лі Сунсін – дійсно легендарна історична постать без найменшого перебільшення) і його чи не найуспішнішу битву (12 проти 300 кораблів, безумовна перемога з неспівставно меншими втратами) взагалі можна зняти фільм без пафосу. Це, здається, в принципі неможливо. І оскільки показували цей бій саме як легендарну історичну подію, то і стереотипність ворогів можна зрозуміти.

По суті це докладний опис одного бою. Точніше, планування пастки: розвідка, пошук найвдалішого місця для зіткнення (вузька протока з особливостями течій, про які не знали вороги), підготовка, навчання підлеглих вправно маневрувати і точно виконувати накази в бою, вдосконалення конструкції кораблів, щоб вони могли безпечно підпливати ближче до ворога і влучніше стріляти з бортових гармат і т.д. 
А вже потім її неймовірне втілення.
І це знято настільки захопливо, що не відірватись. (трохи докладніше)

Один з улюблених фільмів. Хочу, щоб і наших звитяжних воїнів так висвітлювали!