Миттєвості вісімнадцяти

подивилась першу серію не знаючи, що тут буде він... цей голос, нічим не схожий на інші, всього секунда в кадрі і мене пройняло та заболіло серце, паралельно викликавши усмішку дивлячись на це ангельське личко... МунБін залишив після себе такий унікальний скарб, він не боявся показувати себе справжнього, знімав парик на камеру, корчився від болю після виступу, весь мокрий від поту та знесилений, але в кінці, завжди усміхався. Ця усмішка всюди, назавжди, витягнула мене з 2річного страху після початку війни, дала надію, тільки дивлячись на нього я змогла хоч якось усміхатись. Як шкода, що я дізналась про нього вже далеко після його смерті. Все ще задаюсь питанням, як ми могли втратити настільки світлу людину, такий дорослий, але все ще дитина в очах, такий сексуальний, але зовсім не пошлий, навіть скромний, такий працьовитий, але завжди є час підтримати друзів, такий красивий на сцені, але з усмішкою зривав весь грим після виступу, такий талановитий, але завжди працював над силу та удосконалювався, такий сумний всередині, але завжди веселий для нас, в танці його ніби піднімали крила і він так яскраво сяяв... не можу дальше дивитись, поки що, але обов'язково додивлюсь, коли вийду зі свого стану

ваааай яка файна дорама, просто любов,я з ними ці всі почуття пережила. вічного спокою, мунбіне. дякую за переклад!

Дякую за переклад цієї чудової дорами 💖 Мунбіне, спочивай з миром 🕊💔